Хвороба Свинка
Епідемічний паротит, званий також «свинка» і «завушниця», — це гостре вірусне захворювання, яке викликає параміксовірус. Джерело інфекції при цьому захворюванні — тільки хвора людина. Заразним він стає ще за 1-2 дні до появи перших ознак свинки і перші 5 днів хвороби. Передача вірусу відбувається повітряно-крапельним шляхом, хоча не виключається і побутовий шлях зараження (через забруднені предмети).
Люди мають дуже високу сприйнятливістю до цієї інфекції, найчастіше хворіють діти, причому хлопчики в 1,5 рази частіше, ніж дівчата. Епідемічний паротит характеризується чітко вираженою сезонністю, пік захворюваності припадає на березень-квітень. Одного разу перенесене захворювання дає довічний імунітет.
Симптоми свинки
Інкубаційний період захворювання триває від 11 до 23 днів (зазвичай 15-19 днів). Деякі хворі за 1-2 дні до появи типових симптомів свинки відзначають поява головного, м'язової і суглобової болю, ознобу, сухості в роті. Такий продромальний період зазвичай сильніше виражений у дорослих.
Але найчастіше епідемічний паротит починається гостро з різкого підвищення температури тіла, появи ознобу, головного болю, слабкості. Висока температура тримається не більше 1 тижня. Іноді захворювання протікає і без лихоманки.
Основна ознака свинки — запалення привушних слинних залоз, іноді в процес залучаються підщелепні і під'язикові залози. У їх проекції з'являється припухлість, пальпація заподіює пацієнту біль. При сильному збільшенні привушної слинної залози обличчя хворого стає грушоподібної форми, мочка вуха на ураженій стороні підводиться. Через 1-2 дні запальний процес звичайно захоплює залозу з протилежного боку, але іноді поразка буває і одностороннім.
Хворі скаржаться на біль в привушної області, що підсилюється в нічний час, іноді у пацієнтів з'являються болі і шум у вухах. У важких випадках через різкий біль пацієнт не може жувати їжу. Болі зберігаються протягом 3-4 днів, а через тиждень поступово проходять. Приблизно в цей же час або трохи пізніше спадає набряклість в проекції слинних залоз, але в деяких випадках припухлість може зберігатися 2 тижні і більше, що більше характерно для дорослих.
Лікування свинки
Більшість хворих на епідемічний паротит лікується амбулаторно. Госпіталізація необхідна хворим, у яких розвинулися ускладнення, а також за епідеміологічними показниками. У домашніх умовах хворих ізолюють на 9 днів. У дитячих установах, де зареєстрований випадок захворювання свинкою, встановлюється карантин на 3 тижні.
Ефективного специфічного лікування свинки немає. Основне завдання терапії — попередження розвитку ускладнень, а також полегшення симптомів хвороби.
Хворим показаний постільний режим протягом 10 днів. Для профілактики розвитку панкреатиту необхідне дотримання молочно-рослинної дієти. Не можна допускати переїдання, слід обмежити вживання білого хліба, макаронних виробів, жирів. На час хвороби краще повністю відмовитися від смаженої, жирної, гострої їжі, маринадів і солінь. Іноді потрібно попередньо подрібнювати їжу для того, щоб зменшити біль при жуванні. Рекомендується рясне тепле пиття (морси, відвар шипшини, неміцний чай).
Хворим призначаються жарознижуючі та протизапальні лікарські препарати (Парацетамол, Ібупрофен, Нурофен, Панадол), антигістамінні засоби (Кларитин, Супрастин), полівітамінні комплекси (Біомакс, Компливит).
У важких випадках при вираженій інтоксикації організму проводиться внутрішньовенна дезінтоксикаційна терапія (фізіологічний розчин, 5% розчин глюкози). Зазвичай таке лікування проводиться в стаціонарі.
Ускладнення свинки
Найчастіше при попаданні вірусу, що викликає свинку, в кров уражаються залізисті органи: підшлункова залоза (гострий панкреатит), яєчка у чоловіків (орхіт), яєчники у жінок (оофорит). Найсерйозніші ускладнення епідемічного паротиту у чоловіків — це приапизм і безпліддя. При проникненні вірусу в головний мозок можливий розвиток менінгіту. У рідкісних випадках у людей, які перенесли свинку, розвивається приглухуватість або повна глухота.
Профілактика свинки
Епідемічний паротит — це так звана керована інфекція. Завдяки проведеної профілактичної вакцинації, яка почалася в середині 60-х років, захворюваність свинкою значно знизилася. Щеплення робиться дітям у віці старше одного року, часто в комбінації з щепленням від краснухи та кору. Вакцина дуже ефективна, практично ніколи не дає загальних і місцевих реакцій. Можливе проведення екстреної вакцинації в тому випадку, якщо в колективі виявлено випадок захворювання свинкою, однак застосування вакцини у хворої людини не буде ефективним.
Для того щоб уникнути зараження епідемічний паротит необхідно не допускати контакту з хворою людиною.