Розлади харчової поведінки
Останнім часом у пресі все частіше з'являються повідомлення про те, що чергова модель померла від виснаження. Багато обивателів розцінюють такого роду події як результат нерозумної поведінки і примхи, проте в більшості випадків причиною сумного результату стають набагато більш серйозні психічні порушення, ніж просто бажання схуднути, — анорексія і булімія.
Нервова анорексія (від грец. An — негативна приставка і orexis — апетит) — розлад психіки, при якому у хворого спотворюється сприйняття власного тіла, з'являється безпричинний страх ожиріння, який супроводжує втрату ваги, доходить часом до повного виснаження. Досить часто (приблизно в 15-20% випадків) анорексія призводить до смертельного результату, тому відноситься до неї необхідно максимально серйозно.
Анорексія була знайома ще стародавнім грекам, страждали від неї і середньовічні дівчата, і панянки вікторіанської епохи.
У наші дні цим розладом найчастіше страждають представниці прекрасної статі у віці від 14 до 28 років — вони складають близько 95% хворих анорексією. Останнім часом почастішали випадки захворювання серед чоловіків, а також серед маленьких дітей. В останньому випадку, на думку фахівців, розлад може бути викликаний насильницьким годуванням (згадується всенародно улюблене «Ложечку за маму, ложечку за тата…») та порушеннями правил введення прикорму.
Причини, що викликають нервову анорексію, поки остаточно не з'ясовані. Однак помічено, що найчастіше вона виникає в молодому віці і в основному у дівчат і жінок з сімей з високим рівнем життя. Підтвердженням цьому служить той факт, що в розвинених країнах від анорексії страждає близько 5% жіночого населення до 30 років, і з кожним роком кількість хворих все збільшується. Крім того, останні дослідження показали, що анорексія може бути викликана прийомом психостимуляторів — амфетаміну, кофеїну і їм подібних.
У страждаючих від анорексії практично повністю відсутнє взаєморозуміння з оточуючими, вони замкнуті і неконтактні. На першій стадії захворювання, навіть при нормальній вазі, для людини характерні переживання з приводу «зайвої ваги», він готовий піти на все, щоб від нього позбавитися. Але чим більше він худне, тим більше посилюється розлад. Навіть довівши себе до повного виснаження, хворий буде запевняти, що він занадто товстий, і чинити опір лікуванню. Їжу, яку йому пропонують, він або ховає, або потайки викидає. Він фанатично захоплюється дієтами і доводить себе до знемоги фізичними вправами.
Досить часто ще до втрати ваги у жінок і дівчат припиняються менструації, а також зникає сексуальний потяг. Після деякого часу у них спостерігається підвищення артеріального тиску, набряки і посилений ріст волосся на обличчі і тілі. Погіршення стану відбувається ще й за рахунок того, що хворі на анорексію часто приймають проносні і блювотні засоби для максимальної втрати ваги. Внаслідок сильного виснаження серце хворого перекачує все менше і менше крові, і тому слабшає. У деяких випадках порушення серцевого ритму призводить до раптової смерті.
Діагноз «нервова анорексія» ставиться зазвичай по наявності таких ознак:
• Припинення менструації;
• Втрата ваги, щонайменше, на15%;
• Панічний страх погладшати;
• Заперечення факту хвороби.
При особливо сильному виснаженні лікування проводиться в стаціонарі. Воно складається з двох етапів. Спочатку відновлюють нормальну вагу тіла за допомогою введення поживних речовин внутрішньовенно або безпосередньо в шлунок через трубки. На другому етапі застосовується психотерапія, якщо потрібно, то і антидепресанти. У всіх інших випадках лікування може проводитися амбулаторно.
Нервова булімія (від грец. Bulimia, буквально — бичачий голод) — психічний розлад при якому хворий страждає від регулярно повторюваних «нападів обжерливості», які змінюються «розвантаженням» за допомогою блювотних і проносних засобів, а також строгою дієтою і значної фізичною активністю.
Зазвичай розлад виникає у віці від 12 до 35 років і вражає в основному жінок (близько 85% від усіх хворих).
Страждаючий булімією при вигляді їжі часто втрачає над собою контроль, швидко і жадібно поїдає їжу, а потім «очищається», викликаючи у себе блювоту. Хворий панічно боїться погладшати, але його вага, як правило, залишається в межах норми. Через часту блювоти під впливом шлункової кислоти у нього руйнується зубна емаль, і збільшуються привушні слинні залози. У крайніх випадках надмірний прийом блювотних засобів може викликати раптову смерть.
Страждаючі нервової булімією схильні до депресивних станів, а також алкоголізму та наркоманії. На відміну від анорексіков, вони прекрасно розуміють, що з ними відбувається, і нерідко самі звертаються за допомогою до лікаря. Та й у спілкуванні з оточуючими вони досить відкриті.
Поставити діагноз нервової булімії можна на підставі частих коливань ваги тіла, збільшення слинних залоз, руйнування зубної емалі і прийому проносних і блювотних без вагомої на те причини. Діагноз буде вважатися вірним, якщо пацієнт сам визнає наявність у себе відхилень.
Лікування практично завжди проводиться амбулаторно з використанням психотерапії та антидепресантів. Однак по припиненні прийому ліків існує ризик відновлення нападів обжерливості.