Хвороба рак
Рак — це захворювання, яке може вражати будь-які органи і тканини людського організму, клінічна симптоматика якого характеризується великим різноманіттям і залежить від багатьох факторів: локалізації (місця розташування) пухлини, її гістологічної форми (структури), характеру росту, поширеності процесу, віку та статі хворого, наявності супутніх захворювань.
Так, клініка захворювання може визначатися анатомічної локалізацією зростаючої пухлини. Наприклад, при ураженні органів шлунково-кишкового тракту може спостерігатися кахексія (виражене виснаження, в т.ч. значне схуднення), анемія; при ураженні печінки страждає обмін речовин.
Особливості локалізації пухлини в самому органі також визначають клінічну картину. Пухлина, розташована в пілоричному (кінцевому) відділі шлунка має симптоми стенозу (звуження) — перешкода проходженню їжі з шлунку в кишечник; пухлина ж, що локалізується в кардії (початковий відділ шлунка), призводить до дисфагії — перешкоджанню проходження їжі із стравоходу в шлунок.
Нерідко при пізній стадії захворювання основні симптоми можуть бути пов'язані не з первинною пухлиною, а з її метастазами («відсіви» первинної пухлини в інші органи і тканини). Так, перші симптоми захворювання при метастазах невеликого раку легені в мозок можуть виникати з боку головного мозку. Нерідко рак передміхурової залози діагностується після виявлення метастазів у кістках і супроводжується сильним больовим синдромом.
Злоякісні пухлини, крім місцевої симптоматики, пов'язаної з ураженням того чи іншого органу, проявляються загальними симптомами. У міру свого розвитку новоутворення може руйнувати життєво важливі органи і цілі системи організму, викликати порушення обміну речовин, діяльності нервової, ендокринної та імунної системи. Таким чином, новоутворення може володіти як місцевим, так і системною дією на організм. Місцеві зміни виникають в результаті прямої дії пухлинних клітин на здорову тканину, безпосередньо межує з новоутворенням.
Місцева дія пухлини проявляється низкою клінічних симптомів. Можна виділити наступні групи симптомів новоутворення: пухлиноподібного утворення, обтурації (закриття просвіту полого органу), компресії (здавлення) і деструкції (розпад пухлини).
Наявність пухлиноподібного освіти можна виявити візуально і шляхом пальпації. Промацуванням можна встановити, з якого органу виходить новоутворення, його межі, консистенцію, взаємовідношення з навколишніми тканинами і органами.
Викликаючи здавлення і порушуючи прохідність порожнистих органів (стравохід, шлунок, кишечник), навіть доброякісні пухлини деяких локалізацій можуть представляти смертельну небезпеку. Зростання пухлини в просвіт порожнього органа може викликати закриття просвіту і порушення пасажу (проходження) його вмісту, визначаючи синдром здавлення і обтурації. Так, пухлина стравоходу веде до дисфагії або повної непрохідності стравоходу, що прирікає організм на голодування. Новоутворення кишечника може викликати кишкову непрохідність, сечоводу — анурию (відсутність виведення сечі), гортані — задуха, бронха — ателектаз (спадання) легеневої тканини, при пухлини жовчовивідних проток розвиваються холестаз (застій жовчі) і жовтяниця. Пухлина мозку може здавлювати життєво важливі центри.
По мірі збільшення розмірів пухлини може спостерігатися її руйнування або розпад. При проростанні пухлини в судини на фоні її розпаду й виразки може наступити порушення цілісності судин, що призводять до кровотеч, іноді навіть смертельним. Некрози пухлин можуть призводити до перфорації (появі отворів) стінок органу (стравоходу, сечового міхура), повністю або частково руйнувати органи, що при ураженні життєво важливих систем організму може спричинити за собою смерть.
Системна дія пухлини на організм проявляється у вигляді неспецифічних симптомів: загальної слабкості, підвищеної стомлюваності, зниження апетиту, схуднення, пригніченості настрою, загальної імунодепресії (зниження імунітету), лихоманки (підвищення температури тіла), анемії та ін
Однак іноді пухлина розвивається в таких місцях, коли симптоми можуть не з'являтися дуже тривалий час, до тих пір, поки вона не досягне великих розмірів, або поки вона не втягне в процес нерви (що проявиться болями), або судини (кровотечі і анемія), або жовчні протоки (жовтяниця) і т.д.
Іноді пухлинні клітини виділяють біологічно активні речовини в кровотік, які викликають симптоми, зазвичай не характерні для новоутворення. Наприклад, деякі пухлини підшлункової залози виробляють речовини, що призводять до утворення тромбів в судинах нижніх кінцівок. Деякі види раку легені виробляють гормоноподібні біологічно активні речовини, які впливають на рівень кальцію крові, що впливає на нерви та м'язи, приводячи до слабкості та запаморочення.
Таким чином, видно, що рак може виявлятися величезною кількістю симптомів, однак, більшість з них неспецифічні, тобто не дозволяють однозначно поставити діагноз, не вдаючись до інших методів діагностики. Проте, існують певні набори симптомів, на підставі яких можна запідозрити злоякісну пухлину того чи іншого органу, що вимагає термінової детальної діагностики.