Людина може потрапити в дуже неприємну і хворобливу ситуацію, причому хворобливу як у прямому сенсі, так і переносному. Класичні приклади таких ситуацій: автомобільна катастрофа, смерть близьких людей, військові дії, важка хвороба. Перенесені випробування не проходять безслідно для його психіки. Чим сильніше були пережиті їм фізичні і моральні страждання, тим значніше буде психічна травма. Її наслідки називаються «посттравматичною депресією» або «посттравматичним стресом».
У найбільш важких випадках посттравматична депресія може тривати довгі роки.
На жаль, далеко не завжди ні сама людина, схильна до посттравматичної депресії, ні її рідні та близькі не розуміють, що йому потрібна серйозна психотерапевтична допомога. Справа або обмежується порадами не переживати даремно (адже все вже в минулому), або докорами, скандалами, вимогами не розпускатися, взяти себе в руки. Зрозуміло, це лише посилює стан хворої людини, остаточно наводить його на думку, що він ні на що не здатний, втрачений для сім'ї, суспільства і т.д.
За якими ознаками можна з досить великим ступенем ймовірності зробити висновок, що людина страждає від посттравматичної депресії?
1. Підозрілість, явно виходить за межі розумної пильності, обережності. Людина дивиться на кожного зустрічного так, немов очікує від нього раптового нападу або в кращому разі прояву якоїсь недоброзичливості.
2. Часта вибухова агресивність. Будь-яка дрібниця, не варта уваги, може спричинити бурхливу реакцію: крик, скандал, звинувачення, часом переходять у рукоприкладство. Причому це зможе статися як вдома, так і в громадському місці.
3. Різке погіршення пам'яті, уваги, зосередженості. Робота, яка до настання психотравмуючої ситуації виконувалася легко, тепер вимагає від людини істотно великих зусиль фізичних і розумових і часто не може бути доведена до кінця.
4. Якщо причиною психотравмуючої ситуації були військові дії (наприклад, людина побувала в гарячих точках), будь-який голосний звук або несподіваний окрик, дотик може викликати у нього абсолютно непередбачену реакцію. Починаючи від спроби впасти ниць на землю (що виробився рефлекс — піти з лінії обстрілу) до нанесення удару противнику.
5. Зловживання алкогольними напоями або наркотичними засобами.
При наявності хоча б деяких з цих ознак посттравматичної депресії рідним і близьким слід докласти всіх зусиль, щоб переконати людину звернутися за кваліфікованою психотерапевтичної допомогою.