Дієта при захворюванні підшлункової залози

Підшлункова залоза — це залоза внутрішньої секреції, яка виділяє прямо в кров специфічна речовина — інсулін. У свою чергу інсулін регулює обмін цукру в організмі. У разі недостатнього виділення інсуліну може розвинутися важке захворювання — діабет або цукрова хвороба. Більш того, підшлункова залоза є досить важливим залозистим органом, що знаходиться в черевній порожнині.

Сік, який виділяється цією залозою, потрапляє в дванадцятипалу кишку разом з жовчю. Варто зауважити, що даний сік містить незамінні для травлення ферменти. Зі свого боку ферменти розщеплюють жири, білки і вуглеводи. Якщо секреція підшлункової залози недосконала, то їжа погано перетравлюється. Запальні процеси підшлункової залози, як правило, пов'язані з розладами травлення. Панкреатит — це хронічне запалення підшлункової залози, що виникає після гострого панкреатиту. Проте причиною можуть також послужити хвороби печінки, дванадцятипалої кишки, камені в жовчних шляхах, а також туберкульоз, сифіліс та атеросклероз.

У хворих спостерігаються такі симптоми: печія, гикавка, здуття кишечника, запори, відрижка, блювота, болі в підшлунковій області, загальна слабкість, зниження ваги, а також кишкова кровотеча або жовтяниця. Як правило, при даному захворюванні у пацієнтів пропадає апетит або виникає повна відраза до прийому їжі, особливо жирної. Захворювання періодично може загострюватися, що в результаті призводить до порушень функції підшлункової залози. Загострення виникає зазвичай через зловживання алкоголем або сильного харчування після голодування. Не варто також виключати нервово — психічні травми або різні інфекції, наприклад, грип, ангіна та ін.

Основний раціон при захворюванні

Важливо розуміти, що дієта при захворюванні підшлункової залози — це не тільки спосіб лікування, а й важлива умова профілактики загострень, тобто посилення хвороби. У той період, коли загострення не спостерігається, їжу рекомендують приймати невеликими порціями п'ять разів на день. Речовини, які призводять до запорів або здуття живота, краще виключити. У той же час бажано вводити попускають речовини. Їжа повинна містити речовини і вітаміни, які гальмують відкладення жиру, а також велика кількість вуглеводів. Кількість жирів коштувати зменшить, а от білки повинні надходити в організм у нормальній кількості. Білки надходять в організм у першу чергу за допомогою молочних продуктів, риби і нежирного м'яса; вуглеводи вводяться з медом, цукром, солодкими фруктами, овочами, варенням і з крупами. Під час дієти обмежується прийом кухонної солі (9-10 г) при оптимальному вмісті кальцію (15 г), магнію (0,5 г) і заліза. Під час дієти бажано вводити 1,5 г фосфору і приблизно 0,8 г кальцію, а також вживати 300 г на день білого хліба і 100-120 г цукру.

Денний раціон хворого з хронічним захворюванням підшлункової залози можна скласти таким чином:

сніданок: нежирні сирники, сир з молоком, каша рисова, манна, гречана з молоком і цукром, морквяне або картопляне пюре, відварна риба або м'ясо, докторська ковбаса, салат, капустяні котлети, чай з медом або цукром;
обід: супи овочеві, з крупами, фруктові або молочні з макаронами. Не бажано міцні м'ясні чи рибні навари. Можна також вживати відварну курку або телятину, крупи та овочі у всіх видах, протерті м'ясо. Закінчити обідню трапезу можна ягідним киселем, компотом, свіжими ягодами або фруктами;
вечеря: відварну картоплю і риба, овочеве пюре, тріска, омлет, каші з різних круп без масла, сир. Безпосередньо перед сном рекомендується випити кефір, мед з водою, а також з'їсти чорнослив або родзинки. Дані продукти надають послаблюючу дію.

Категорично забороняється вживати холодні напої, алкоголь, жирну і смажену їжу, торти, здобні печива і тістечка. Їжа повинна бути недосоленою і, звичайно ж, свіжою. Дієта при хворобі підшлункової залози, а саме при гострому панкреатиті має більш важку форму. Почнемо з того, що гострий панкреатит характеризується болісними болями в підшлунковій області, які віддають в спину, виділенням холодного поту, загальною слабкістю і падінням кров'яного тиску. Паралельно з такими симптомами виникає блювота, гикавка, печія, здуття верхній частині живота, а також роздратування шкіри живота і підвищена температура тіла.

У разі появи вище перерахованих ознак хворому негайно потрібно викликати лікаря, який відразу введе серцеві та знеболюючі засоби (наприклад, кофеїн, пантопон та ін.)

У перші три дні хвороби хворий не може приймати їжу. У такому випадку лікарем вводиться в пряму кишку або в вену розчин глюкози, а під шкіру вводять п'ятивідсотковий розчин глюкози і фізіологічний розчин. На четвертий день хвороби хворому дозволяється приймати їжу самостійно. Однак калорійність її повинна бути дуже низька. З раціону повністю виключають кухонну сіль, жири, а також обмежують м'ясні та рибні навари, продукти, що викликають здуття кишечника або збільшують секреторну функцію шлунка. Важливо відзначити, що вживана їжа повинна бути багата на вітаміни В і С, а також містити легко розчинні у воді вуглеводи, тобто цукру. Всі страви готуються без солі і розподіляються на 7-8 прийомів на день. На четвертий день хворому дозволяється мед, цукор, варення, фруктові соки, а також журавлинний морс, відвари шипшини і чорної смородини з цукром. При цьому необхідну кількість прийнятої рідини в день — 2-2,5 л.

На п'ятий день хвороби хворий вже приймає їжу з великою калорійністю. У цей період дають 150-200 г вуглеводів, рослинні і молочні білки (10-15 г), проте повністю виключають жири. На сьомий день калорійність їжі ще більше збільшується: білки до 50-60 г, вуглеводи — 220-250 г, а жири — 10-15 р. З 10-15 дня хвороби дозволяється харчування, яке містить білки до 60 г, жири — 20 г, а вуглеводи до 300 р. Варто зауважити, що їжа готується без солі, дається дрібно і в протертому вигляді. Лікуючий лікар, безумовно, складе вам меню на кожен день хвороби. Від вас вимагається лише одне — строго слідувати його призначень!