Аїстник цикутний — це однорічна трав'яниста рослина відома і під багатьма іншими місцевими назвами: Буська, бусельник, грабельки, малі грабельки, грабельця, потайні граблі, грабельник, голечник, сорочих голки, дика морква, носок, червівец та ін.
Стебло аїстника досягає висоти 15-30 см, листя перисті, листочки перисто-надрізані або перисто-роздільні, квітконоси багатоквіткові, квітки зонтичні. Цвіте з квітня по жовтень.
Аїстник часто зустрічається на парових полях, городах і пустирях, поширене повсюдно в Європейській частині Росії, на Уралі, в Сибірі. Відноситься до сімейства Геранієвих.
У науковій медицині не застосовується, досить вузьке застосування має і в народній медицині, найчастіше місцеве. Відомо, наприклад, що знахарями застосовувався аїстник: в Вятської губернії з нього робили припарки від пухлини між пальцями на ногах; в Калузької губернії робили відвар з трави аїстника і давали його при судомах; у Володимирській губернії листя рослини прикладали до очей від курячої сліпоти. У відварі трави купали дітей від переляку і при судомах. Товченими сушеними листками присипали червиві рани у домашньої худоби. Про вживання аїстника в сучасній народній російській медицині відомостей немає.
