Дієта при цукровому діабеті

За енергетичної цінності, вмісту білків, жирів, вуглеводів і вітамінів дієта максимально наближена до фізіологічної, хоча має свої особливості. Енергоцінність дієти розраховується виходячи з віку, маси тіла, статі, характеру роботи хворого. Якщо є такі супутні захворювання, як туберкульоз, виснаження, вагітність, то її збільшують на 10-20%. При ожирінні енергетичну цінність обмежують у відповідності зі ступенем ожиріння. Вуглеводи в денному раціоні хворих обмежують у разі легкої форми діабету, де дієта є основним лікувальним фактором, а також при підвищеній чутливості до інсуліну, інсулінорезистентності формах захворювання. Кількість вуглеводів не обмежують за умови, що їх засвоєння забезпечується прийомом глюкозопоніжающіх препаратів. При цьому важливо обмежити вживання легкозасвоюваних вуглеводів, які швидко всмоктуються в кров і можуть викликати значне підвищення глюкози в крові. Обмежують цукор, варення, мед, цукерки і т.д. Замість цукру можна вживати сорбіт (20-З0г в день), ксиліт (15-20г 1-2 рази на день), фруктозу (до 45г в день). Хворим, які приймають цукрознижуючі препарати, дозволяється вживання цукру до 20-25г в день (цю норму розбити на 5-6 прийомів). Збільшення вживання вуглеводів рекомендується при виснаженні організму, вагітності, юнацькому діабеті, інтоксикаціях і т.д. і особливо при розвитку кетоацидозу. Денна норма вуглеводів для таких хворих 300-З60г. Кількість вуглеводів збільшують за рахунок складних вуглеводів (пшеничний хліб, макарони, картопля, каші і т.д.). Частина вуглеводів має надходити в організм з овочами. Ці вуглеводи виділяються з організму поступово і повністю. Вуглеводи, що містяться в овочах, мало навантажують обмін речовин у хворого, створюючи відчуття ситості. Щоденна порція вуглеводів, яка надходить в організм з фруктами, не повинна перевищувати 50г. Фрукти повинні бути свіжими. Через низький вміст вуглеводів можна не враховувати вживання лимонів, компоту з ревеню без цукру, домашнього та плавленого сирів. У горіхах дуже багато вуглеводів і жирів, тому при цукровому діабеті від них треба відмовитися. Хворим на цукровий діабет треба вживати достатню кількість білків (100-120г), оскільки через брак інсуліну знижується синтез білків і посилюється їх розпад. Для профілактики і лікування жирової інфільтрації печінки перевагу віддають білкам, які містять ліпотропні речовини (сир, нежирна яловичина, вимочений оселедець і т.д.), Збільшувати вживання білків до 135г необхідно при явищах лейкопенії (зниження кількості лейкоцитів) на тлі прийому з лікувальною метою сульфаніламідних цукрознижуючих препаратів. Вміст білків треба зменшувати при предкоматозном і коматозному станах, при ураженнях нирок з затримкою азотистих шлаків в організмі. Добова потреба організму в білках може бути забезпечена вживанням 200-250г нежирного м'яса, ковбаси і риби, 1 яйця, звареного некруто, 50г нежирного сиру і 0,25 л молока. Жири повністю засвоюються організмом людини за умови, що одночасно спалюється певну кількість вуглеводів, а при діабеті здатність засвоювати цукор обмежена. Тому зайво жирна їжа викликає в організмі утворення недоокислених продуктів — кетонових тел. Для хворих молодшого віку, у яких сильно виражено схильність до утворення ацетону, порції жирів розраховують особливо ретельно. Разом з тим, перебувати дли тельное час на знежиреної дієті неприпустимо, оскільки життєво необхідні вітаміни (А, Д, Е, К) організм отримує з жирами. Допустиме добове кількість жирів для хворих діабетом залежить від маси їх тіла, фізичної активності (40-100г). При цьому не більше половини жирів повинні становити тварини (вершкове масло, смалець, вершки, сало і т.д.), решта — рослинні жири. Необхідно вживати достатню кількість вітамінів (ретинол, піридоксин, аскорбінова кислота, ціанокобаламін). Ретинол підвищує опірність організму інфекціям. Треба враховувати, що при ураженні печінки, утруднюється перехід каротину в ретинол. Тіамін сприяє нормалізації порушень вуглеводного обміну і необхідний для попередження уражень нервової системи. Аскорбінова кислота покращує окислювальні процеси, сприяє відкладенню глікогену в печінці, зниження гіперглікемії, підвищує стійкість організму до інфекційних захворювань, попереджає розвиток атеросклерозу. Ціанокобаламін і фолацин необхідні для попередження жирової інфільтрації печінки. Для профілактики зневоднення організму кількість рідини не обмежують. Лікування хворих тільки за допомогою дієти можна починати, якщо немає виснаження, кетонемії, ускладнень і супутніх захворювань, протягом яких погіршується цукровий діабет. При цьому спочатку призначають пробну дієту, енергоценностью 2208 ккал, яка містить 11бг білків,! 35г жирів, 130г вуглеводів. Якщо протягом 5-7 днів гіперглікемія і гликозурия знижуються, треба дочекатися їх стабілізації або усунення. Далі, протягом 10-14 днів роблять тренувальне розширення дієти шляхом додавання кожні 5-7 днів 25г пшеничного хліба або інших вуглеводів без цукру. При наявності протипоказань і безуспішного лікування за допомогою однієї лише дієти треба використовувати фізіологічно повноцінну дієту у поєднанні з цукрознижувальними препаратами. Для складання індивідуального харчового раціону за основу беруть дієту № 9 (при легкої та середньої тяжкості формах діабету у хворих з нормальною масою тіла або ожирінням 1 ступеня), дієту № 9а (при легкій і середній формах діабету у хворих з ожирінням 2 ступеня, що не брали інсулін), дієту № 9б (при тяжкої та середньої тяжкості формах діабету, які беруть інсулін, при інтенсивному руховому режимі і фізичних навантаженнях).