Передменструальний синдром являє собою особливий стан, який виникає за кілька днів до початку місячних. Найбільш частими проявами цього синдрому є млявість, підвищена стомлюваність, дратівливість, різка зміна настрою. Все це істотно знижує працездатність і якість життя, а фізичні прояви цього стану найчастіше нестерпні.
Фахівцями було відзначено, що з віком «сила» передменструального синдрому збільшується. До тридцяти років всього близько 20% жінок схильні до цього синдрому, але після тридцяти кількість страждаючих жінок збільшується майже в три рази. Досить часто перші випадки ПМС фіксуються після народження дитини, що пов'язано зі змінами гормонального фону, а жінки, які страждають від надмірної ваги, мають більш виражені прояви.
Передменструальний синдром вивчений не повністю, більше того, сучасна медицина мало що знає про цей процес, так як на нього звернули увагу лише 30 років тому. До того вважалося, що дратівливість є проявом поганого характеру, а фізичне нездужання симулюється.
Для жінки після тридцяти років ПМС є не тільки тимчасовою незручністю, а й навіть підставою для комплексного медичного обстеження. За призначенням лікаря вона може пройти курс лікування, але бажано самостійно намагатися отримати контроль над власним тілом. У цьому можуть допомогти такі нехитрі прийоми, як заняття спортом, специфічна дієта, ароматерапія, вітамінотерапія і навіть лікарські рослини. Найкраще вони підходять для зняття дратівливості і тонізації організму, але їх також можна вживати як знеболюючий засіб.
Незважаючи на те, що такі засоби можуть здатися неефективними, вони можуть істотно поліпшити самопочуття жінки і знизити гостроту симптомів. Якщо ж при дотриманні всіх рекомендацій полегшення не настає, то жінка після тридцяти повинна обов'язково звернутися за медичною допомогою. Лікар може призначити засоби для симптоматичного вирішення проблеми, але слід пам'ятати про те, що хоча в тридцять років жінка відчуває себе здоровою і повною сил, клімакс вже не за горами, а надто яскравий прояв симптомів ПМС може бути ознакою порушень на гормональному рівні. Хоча такий стан триває всього пару днів, не варто відмовлятися від лікарської допомоги, так як, можливо, лікар зможе легко допомогти у вирішенні цієї проблеми.