Домашні обов'язки дитини
Як тільки мова заходить про те, що у дітей, як і у інших членів сім'ї, є які-небудь домашні обов'язки — починаються суперечки. Одні кажуть, що дітей не можна змушувати виконувати домашню роботу взагалі, інші стверджують, що це обов'язковий момент виховання людини. А треті — ратують за рівне розділення цих обов'язків.
Але правих у цьому питанні знайти складно, в кожній думці є частка раціональності і правильності. Проте зовсім не привертати дітей до домашньої праці — зло, для них самих же. У підсумку вони звикнуть жити на всьому готовому, а коли батьки втомляться або не зможуть більше забезпечити це «готове», у дитини, що підросла з'явиться агресія по відношенню до них, а значить і погане ставлення. Навіть якщо саме виховання при цьому було більш, ніж м'яким і миролюбним.
Другий випадок не краще першого. Так, звичайно, діти привчаються до праці, але рано чи пізно починають розуміти, що робити абсолютно все за дорослих не зовсім правильно, а звичка «попелюшки» залишиться. У підсумку буде невміння вчасно сказати «ні» і знову агресія на батьків за таке виховання. Цей комплекс досить важко зжити з психіки.
Третій варіант найправильніший, в усіх відношеннях. Але і найскладніший у здійсненні. Адже рівномірно розділити обов'язки вельми проблематично, і завжди будуть незадоволені цим поділом. Більше того, різні стереотипи і розуміння порядку й акуратності можуть призвести до неабиякому конфлікту. Однак вирішити це складне питання можна і досить просто, головне добре розібратися в питанні.
Для початку потрібно розділити справи на постійні і періодичні. Після цього на типово чоловічі і жіночі. Обговорення та розподіл обов'язків має відбуватися на сімейній раді. По-перше, для того, щоб була можливість висловитися кожному при всіх. А по-друге, щоб не залишилося незадоволених в призначеннях. Можна спорудити своєрідну дошку з записами, де кожен буде бачити свої завдання.
Тепер найголовніше питання — як і чим зацікавити дитину у виконанні своїх домашніх обов'язків?
Можна запропонувати дитині часом змінюватися з іншими членами сім'ї в покладених на них обов'язки. Для дитини буде дуже корисно дізнатися, що існує і більш важка праця, ніж миття посуду.
Діти дуже люблять купувати, для них це дуже цікаве дійство. Тому, можна дозволити дитині самій вибрати і придбати (за батьківські гроші, звичайно) чистячі і миючі засоби.
Підхід до виконання домашніх обов'язків повинен бути творчим, тому додавши трохи різноманітності в приготування їжі, наприклад, можна дуже зацікавити дитину, і він захоче продовжити розвиток саме в цьому напрямку.
За добре виконану роботу рекомендуються заохочення. Багато хто заперечать, що, мовляв, дорослих же ніхто не хвалить і подарунків не дарує за своєчасне прибирання. Але, для дорослих це цілком звичне заняття, а дитина тільки починає звикати до своїх обов'язків і отримання подарунків (недорогих і не щоденних) сприятиме закріпленню нових знань. Проте, з часом, і цю непостійну практику потрібно звести на «ні». Багато хто вважає правильним оплачувати прибирання в будинку — це в корені невірне рішення, яке може привести до дуже небажаних наслідків.
Що ж до покарань, то тут теж не все просто. Покарання рівнозначно тому, що дитина взагалі охолоне до своїх обов'язків, і не буде робити нічого на знак протесту примусу. А це нікому не потрібно. Тому розібрати причини невиконання потрібно в спокійному розмові і постаратися донести до дитини необхідність виконання справ по дому.