Людству властивий інстинкт самозбереження. Саме тому воно рухається по шляху створення максимального комфорту і безпеки. У наш час технології практично досягли досконалості. Літати і їздити стало безпечніше, всі механізми забезпечені багаторівневими системами захисту. Життя і здоров'я людини огороджені від небезпек високим парканом прогресу.
Чим більше і якісніше турбота про безпеку людства, чим вільніше і впевненіше почувають себе люди, тим більше окремих індивідуумів намагаються вибратися з цієї зони комфорту. У наш час кількість людей, які прагнуть випробувати екстремальні відчуття, зростає величезними темпами. Такі люди отримують задоволення від стрибків з парашутом, польотів на параплані, повітряній кулі, занурення з аквалангом, полювання на диких звірів, перебування з дикою природою, азартних ігор або навіть протиправних дій. Це відбувається через те, що в момент небезпеки організм людини виробляє гормон, який викликає нарівні зі страхом і тривогою відчуття якоїсь ейфорії, почуття щастя.
Викид адреналіну, який викликається сильним страхом або стресом, на короткий час може зробити людину неймовірно сильною фізично, що цілком можна обґрунтувати з наукової точки зору. Коротенько, джерело страху викликає сигнал, мозок передає його наднирковим, які виділяють гормони, одним з них і є адреналін. Внаслідок цього м'язи починають скорочуватися, в них потрапляє більше крові і кисню, і вони стають короткими і пружними. Що і виражається в додатковій силі і витривалості. Цей фізичний процес в сукупності з моральним задоволенням від екстремальної ситуації додає відчуття легкості, свободи, навіть ейфорії.
У приватних випадках, залежно від особливостей певної людини, це відчуття може викликати так звану адреналінову залежність. І тут небезпечно те, що якщо така людина не має можливості поповнювати свою адреналінову потреба за коштами екстремального відпочинку, то він починає шукати адреналін в житті, створювати фізично ризиковані ситуації і провокувати емоційні конфлікти. Наприклад, наслідком адреналінової залежності може бути перехід до більш грубої манері поведінки, агресії. При такій поведінці в організмі людини спостерігається сильний викид адреналіну, що стимулює порушення м'язової активності. Чим небезпечніше ситуація, тим більше задоволення це доставляє.
Після різкого багаторазового збільшення активності, як слід було очікувати, відбувається її спад. Це стан можна порівняти з похміллям після зловживання алкоголем. Людині не подобається придбана млявість, втома, погіршення настрою, і він прагне повернутися в той стан, коли йому було добре і знову випробувати адреналіновий ефект. Так і утворюється замкнене коло.
У пошуках гострих відчуттів людина, схильна до цього недугу здатний на багато що. В окремих випадках адреналінової хворобою страждають люди, в організмі яких рівень даного гормону знаходиться набагато нижче норми, і організм сам прагне до його підвищення, змушуючи свого господаря створювати стресові ситуації.
Сам термін «адреналінова залежність» відноситься до розділу психології. І хоч він не знаходиться на слуху, це поняття більшою чи меншою мірою знайоме багатьом. Чи варто лікувати людину, одержимого цією хворобою, вирішувати варто індивідуально в кожному конкретному випадку. Якщо ж пацієнт виразно потребує лікування, потрібно врахувати, що боротися з цією недугою важко, лікування зводиться або до психотерапії, яка може виявитися затяжним процесом, або до прийому психотропних препаратів. Часом проблема криється в спробі людини довести самому собі, що він може більше. У такому випадку для зцілення достатньо працювати над підвищенням самооцінки людини.