Як уникнути агресії
Практично кожен день, в метро, автобусі, магазині, ти стикаєшся зі злими висловлюваннями на свою адресу, грубістю, хамством, іноді навіть з погрозами?!
Та й сама, часом, не проти нагрубити, нахамити, пригрозити розплатою вищого небесного суду, або земного, тільки лише тому, що у тебе поганий настрій або начальник дозволив собі невтішно відгукнутися про твою роботу і тебе особисто.
Так ми з тобою проявляємо або приймаємо агресію. Подібна реакція властива для кожної з нас, якщо, не дай бог, хтось торкнувся дорогих і близьких серцю людей, і наших інтересів.
Найчастіше, люди грублять і зляться, коли щось не вдалося, не вийшло або нам просто зіпсували настрій. У цей момент ми хочемо залишитися наодинці з самим собою, пережити те, що трапилося, і будь-яке втручання розцінюємо як загрозу.
Такий прояв захисної злоби психологи називають «доброякісною агресією». Але якщо ти прагнеш панувати, руйнувати, або розважити себе небаченою жорстокістю, то це вже «злоякісна агресія».
Витоки агресії, як правило, лежать в нашому дитинстві: недолюбленність, надто суворі батьки, глузування однолітків — все це призводить до того, що дитина перестає вважати себе значущим, цінним, особистістю.
Він постійно чекає нападу, і завжди знаходиться в стані захисту, яка для нього стає вірним супутником, тим, без чого він не може вже ходити, спілкуватися і просто жити.
Так чому ж обороняючись, ми стаємо злими і агресивними?
По-перше, всьому виною наш, так званий, «дар передбачення» і фантазія. Завдяки їм, ти реагуєш не тільки на виниклу перед тобою загрозу, а й припускаєш можливий розвиток подій, приносить небезпеку в майбутньому.
По-друге, кожен з нас найбільше дорожить любов'ю, своєю свободою, повагою до себе. І якщо раптом поруч виявляється людина, що бажає позбавити тебе чого-небудь з особистісних цінностей, то ти будеш від нього захищатися, а захищаючись — проявляти агресію.
По-третє, у кожного з нас є свої ілюзії, з якими ми ні як не хочемо розлучатися. І будь-яка спроба позбавити нас цих ілюзій, витягти на загальний огляд наші таємні потяги і фантазії, веде до опору і агресії.
Ну і, по-четверте, нікуди ще не поділися: є, були і будуть люди, охочі в що б те не стало підпорядковувати, задовольняти особисті інтереси, жадібність і жадібність через агресивну поведінку (напад, руйнування і т.д.).
Що ж робити, якщо ти зіткнулася з агресією?
Насамперед, не піддавайся на провокації агресора. Він буде провокувати тебе словами, зачіпають за найпотаємніше, живе.
Постарайся скоріше піти від спілкування і взагалі з поля зору цієї людини, тому що якщо агресор не отримує бажаного результату на першому етапі свого «наїзду», то наступне, що він робить — це застосовує фізичну силу.
Якщо раптом ти відчуваєш, що сама стала проявляти агресію по відношенню до співрозмовника, то зупинись, глибоко зітхни і порахуй до 33. Проаналізуй ситуацію — задумайся, що викликало у тебе таку реакцію.
Найчастіше ми сердимося від того, що не беремо і не розуміємо позицію нашого співрозмовника (погляди на життя чи проблему). Найоптимальнішим буде відкласти розмову на якийсь час і пізніше знову повернутися до нього.
Ми сердимося і дратуємося, коли стикаємося з проблемами, перед якими безсилі. Це як неприступна гора на нашому шляху. Ти ж не будеш злитися на гору, кричати на неї, стукати по ній кулаками. Звичайно, ні!Ти просто підеш в обхід! Так само треба чинити з нерозв'язними проблемами: не гай сили на боротьбу з ними, на агресію, а приймай їх як даність і постарайся обійти їх стороною.
Перш ніж розлютитися, зірватися на будь-кому пам'ятай — агресія, злість, образа тільки руйнують тебе зсередини (психологічно); а зруйнований, зломлений людина — легка здобич хвороб і аферистів!