Як і коли починати виховувати дитину?

Ти напевно вже не раз чула прислів'я, яке говорить: «виховуй дитину, поки він поперек лавки лежить…» Такої думки дотримується досить багато батьків, але існує й інша точка зору, яка останнім часом досить часто стала з'являтися в статтях і висловленнях психологів, педагогів і навіть проповідників — виховання починається вже в утробі матері. І з цим не можна не погодитися.

Хіба не правда, що як тільки жінка дізнається про свою вагітність (якщо вона була не запланована), повідомляє про це майбутньому батькові, то вже з цього моменту формується певне ставлення до майбутньої дитини.

Хтось вважає його всього лише «плодом», який не розуміє, не відчуває, не чує і тим більше нічого не скаже на свій захист таким батькам. Для інших це маленька істота, що живе в «будиночку» у мами, який вже дуже любимо, про нього думають, з ним розмовляють, вчать чути красу музики, бачити величезний і прекрасний світ.

Будь-яке з цих відносин формує «душу» майбутньої людини, саме на цьому етапі і починається її виховання або не виховання. Тут важливо все і те, як тато відноситься до мами, і як мама веде себе в період вагітності, і що вона слухає, або дивиться, про що думає, мріє. Загалом, немає жодного не важливого моменту або справи у майбутніх батьків.

Але виховання, вихованню ворожнеча. Думка про те, як виховувати дитину, багато в чому залежить від тих правил і традицій, які існують в сім'ї. Деякі батьки вважають за краще ростити «нерозпещеного», готового до життєвих труднощів і проблем людини. А хтось бажає дарувати безмірну любов своєму чаду.

Хотілося б зупинитися саме на любові. Знаєш, як кажуть — можна дитину недолюбила, але Перелюб неможливо!

Оточений любов'ю і турботою малюк росте впевненим, швидко набирає сили, успішно розвивається і пізнає навколишній світ, бо відчуває підтримку з боку близьких і значущих для нього людей.

Іноді доводиться чути грізний окрик з боку батьків: «Не тягати його (її) на руках!» Яка дурість!

Згадай, адже цілих 9 місяців це маленьке диво жило в твоїй утробі, відчувало твій запах, чуло, як стукає серце, як звучить твій голос. І раптом, його, в повному розумінні цього слова, викинули у світ, де все настільки знайомі і рідні відчуття знаходяться тепер окремо від нього.

А йому, як і колись, вони необхідні щоб заспокоїтися, заснути. Ну, як тут не згадати теорію «восьми обіймів», за якою кожна людина має протягом дня отримувати свою порцію любові для гарного самопочуття, розвитку і щастя.

Чимало суперечок викликає і тема годувань : по годиннику або на вимогу. Тут не можна з твердою впевненістю говорити про правильність будь-який з цих точок зору. Всі занадто індивідуально і в чому рішення даного питання залежить від типу темпераменту немовляти.

Тому приймай рішення сама. Ти запитаєш, чому раптом у питаннях виховання зачіпається тема годувань. Та тому, що це перше привчання дитини до режиму, до способу організації його життя без чого надалі не можливо буде будувати виховний процес.

Ти все 9 місяців розмовляла зі своєю дитиною, і тепер не замовкає. Говори багато, говори часто, звертаючись до нього. Розповідай все що бачиш, що робиш, про свої почуття і відчуттях. Співай колискові, читай казки, дитячі віршики, можна навіть лірику для дорослих.

Нехай малюк поки не може тобі відповісти, але він точно розуміє тебе. І таке розуміння надалі переросте в пізнавальний інтерес, бажання говорити з тобою, вміння чути і слухати. А чи не це ми так хочемо отримати в результаті виховання своєї дитини.

Ось так просто, але разом з тим і складно починається виховання маленького чоловічка. Просто тому, що тобі не доведеться робити щось особливе, нове і невідоме. А складність полягає в тому, що не завжди є сили і бажання проробляти всі ці маніпуляції з дитиною, особливо після утомливих безсонних ночей.

Але у тебе поруч є чудові тато, бабусі й дідусі. Не соромся, передавай їм частину своїх повноважень, а іноді просто вимагай від них пісень, читань і обіймів. Але не забувай головне, любов — ось твій вірний помічник, який підкаже, додасть сили, коли їх здається вже зовсім не залишилося!