Інфекційні захворювання людей
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно на земній кулі переносять інфекційні захворювання понад 1 млрд. осіб. Протягом короткого терміну можуть заразитися великі маси людей. (Так, холера Ель-Тор, розпочавшись в 1960 г в Індонезії, до 1971 г охопила всі країни світу). Все ще високий рівень захворюваності на гостру дизентерію, черевний тиф, дифтерію, вірусний гепатит, сальмонельоз, грипом. Особливо небезпечно їх виникнення у великих колективах, де можуть заразитися всі.
Ось чому дуже важливо знати ознаки інфекційних захворювань, шляхи їх поширення, способи запобігання та правила поведінки.
Інфекційні хвороби людей — захворювання, викликані хвороботворними мікроорганізмами і передаються від зараженої людини або тварини до здорової людини. Інфекційні хвороби з'являються у вигляді епідемічних вогнищ.
Епідемічним осередком називається місце зародження та перебування хворого, оточуючі його люди і тварини, а також та територія, в межах якої можливе зараження людей збудниками інфекційних хвороб.
Процес виникнення і поширення інфекційних захворювань серед людей називається епідемічним процесом і являє собою ланцюг послідовно виникаючих однорідних інфекційних захворювань людей.
Епідемічний процес проявляється у формі епідемічної і екзотичної захворюваності. Для характеристики інтенсивності епідемічного процесу використовуються такі поняття, як спорадична захворюваність, епідемічний спалах, епідемія і пандемія.
Епідемічна захворюваність, або ендемії — постійно реєстрована на певній території захворюваність, властива даній території.
Екзотична захворюваність відзначається при завезенні збудників на територію, вільну від даної інфекційної форми.
Спорадична захворюваність — звичайний рівень захворюваності, властивий відповідної хвороби в даній місцевості.
Епідемічної спалахом називають обмежений в часі і території різкий підйом захворюваності, пов'язаний з одномоментним зараженням людей.
Епідемія — широке поширення інфекційної хвороби, що значно перевищує зазвичай реєстрований на даній території рівень захворюваності.
Пандемія — незвичайне підвищення захворюваності як за рівнем, так і за масштабами поширення з охопленням ряду країн, цілих континентів і навіть Земної кулі.
Для кількісної характеристики епідемічного процесу використовують такі поняття, як захворюваність, смертність і летальність.
Захворюваність визначається відношенням числа захворілих за певний період часу (наприклад, за рік) до числа жителів даного району, міста в той же період. Захворюваність виражається коефіцієнтами на 100 тис., 10 тис. або 1 тис. чоловік.
Смертність — кількість смертей від даного захворювання, виражене коефіцієнтами на 100 тис., 10 тис., 1 тис. осіб, охоплених епідеміологічним наглядом.
Летальність — відсоток померлих від числа хворих даним інфекційним захворюванням.
У епідеміології існують різні класифікації інфекційних хвороб. В основу однієї з них покладено механізм передачі збудника, у зв'язку з чим всі інфекційні хвороби поділяють на чотири групи: 1) кишкові; 2) дихальних шляхів; 3) кров'яні (трансмісивні); 4) зовнішніх покривів (контактні).
Виходячи з летальності, найбільш небезпечними інфекційними захворюваннями є чума (смертність становить 80-100%), холера (летальність — 10-80%), жовта лихоманка (летальність до 70%), СНІД (летальність досягає 65-70%).
Масовими інфекційними захворюваннями, хоча вони і не відносяться до особливо небезпечних, є: черевний тиф і паротити А і В, дизентерія, вірусний гепатит типу А і В, грип, дифтерія, менінгококова інфекція (менінгіт), сибірська виразка, туляремія та ін
Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань людей.
Чума — гостре інфекційне захворювання, що викликається паличкою чуми. Відноситься до групи особливо небезпечних і карантинних інфекцій. Інкубаційний період — 1-8 днів. Основним резервуаром інфекції є гризуни (ховрахи, щури, бабаки). Основними переносниками збудників чуми від гризунів до людини є щурячі блохи, в організмі яких відбувається розмноження бактерій чуми. Передача чумної інфекції може відбуватися не тільки при укусі людини зараженими блохами, але і при попаданні блошиних випорожнень на його шкіру або слизову оболонку. Смертність без лікування 30-100% залежно від форми, смертність при лікуванні — до 10%.
Ознаки захворювання: швидкий підйом температури до 39-40 * С, озноб, сильний головний біль, запаморочення. Відзначається хитка хода, невиразна мова.
Холера — гостре інфекційне захворювання шлунково-кишкового тракту людини, що викликається холерним вібріоном. Прихований період 1-5 днів. Зараження відбувається через воду, їжу, комах, розпилення в повітрі. Збудник стійкий у воді до одного місяця, в харчових продуктах 4-20 днів. Смертність без лікування до 30%. Основні ознаки ураження холерою: блювота, пронос, судоми, блювотні маси й випорожнення хворого холерою приймають вид рисового відвару. Людина швидко худне, температура тіла падає до 35 * С. Летальність при захворюваннях холерою становить 10-80%. При своєчасному розпочатому лікуванні прогноз одужання сприятливий.
Ботулізм Небезпечний токсин, що зберігається в порошкоподібному стані тривалий час. Застосовується розпиленням в повітрі, зараженням води і їжі. Інкубаційний період від 2 годин до 10 діб. Хворий не небезпечний для оточуючих. Смертність без лікування 70-100%. Проти ботулізму розроблені анатоксин і сироватки.
Дизентерія. Збудники — дизентерійні бактерії, які виділяються з випорожненнями хворого. У зовнішньому середовищі вони зберігаються 30-45 днів. Інкубаційний період — до 7 днів. Захворювання супроводжується підвищенням температури, ознобом, жаром, загальною слабкістю, головним болем. Починається зі переймоподібних болю в животі, з частого рідкого стільця, у важких випадках — з домішками слизу і крові. Іноді буває блювота.
СНІД (синдром набутого імунодефіциту). У 1981 г в США було виявлено нове захворювання, назване СНІД. Під впливом вірусу СНІД в крові зменшується кількість Т-лімфоцитів, стимулюючих процеси імунітету, і організм стає беззахисним до заразне початку. У результаті вторинної інфекції спостерігається велика кількість смертельних результатів (до 50%). Помічено, що не всі носії вірусу клінічно хворіють.
Грип. Його вірус протягом короткого часу може вразити значну кількість людей. Він стійкий до заморожування, але швидко гине при нагріванні, висушуванні, під дією дезинфікуючих засобів, при ультрафіолетовому опроміненні. Інкубаційний період триває від 12 годин до 7 діб. Характерні ознаки хвороби — озноб, підвищення температури, слабкість, сильний головний біль, кашель, першіння в горлі, нежить, охриплий голос. При важкому перебігу можливі ускладнення — пневмонія, запалення головного мозку та його оболонок.